цілісний
ЄДИ́НИЙ (який становить собою внутрішню єдність, сприймається як щось нерозривно зв'язане), ОДИ́Н, ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ, НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, НЕДІЛИ́МИЙ, ЦІ́ЛИЙ рідко, ОДНОСТА́ЙНИЙ рідко. Щасливий гомін та дружній сміх сплітався в єдину симфонію звуків і кольорів (О. Гончар); І Максименки, і Крупіни переїхали в Романівку .. з Чорнобильського району. Живуть вони одним домом (з газети); Суспільне буття, цілісним виявом якого є існуючий спосіб виробництва, складається і змінюється не за доброю згодою людей, а незалежно від їх суб'єктивного бажання (з журналу); В інтер'єрі гуцульських хат важлива роль належить конструкціям: поперечним і поздовжнім сволокам, стелі й підлозі, стінам з вікнами і дверима, які утворюють зі зрубом цільну пластичну композицію (Українська хата); Ботев-революціонер і Ботев-поет неподільні (М. Рильський); Дисципліна основа колективу, саме вона згуртовує, цементує його, робить монолітним (з газети); Сам прогрес науки і техніки посилює в свідомості сучасної людини відчуття вселюдської спорідненості і нероздільності долі народів (з посібника); Єдину й неділиму Росію, мов шашелі, роз'їли дрібні правителі (М. Стельмах); З різних об'явів їх любові до героїнь.. можна було скласти одну велику і цілу мою любов до тебе (Леся Українка).
СУЦІ́ЛЬНИЙ (який являє собою щось одне ціле або зроблений з одного цілого); ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ (який складається або зроблений з однієї речовини, з одного шматка чого-небудь); МОНОЛІ́ТНИЙ (про кам'яні і т. п. маси); ГЛУХИ́Й (про стіну, паркан і т. ін. — без отворів). Гора — суцільний камінь, суцільна скеля, лиш де-не-де вкрита землею (М. Коцюбинський); Стали зникати меблі, виготовлені з цілісної деревини. Пішли в хід деревостружкові плити (з газети); Він вказував на колони монолітного мармуру, що підіймалися обабіч (О. Гончар); Монолітний бетон; Незабаром вони опинилися біля зборні, ..перелізли через пліт і, тремтячи, стали під глухою стіною холодної (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови