цілісний

ЄДИ́НИЙ (який становить собою внутрішню єдність, сприймається як щось нерозривно зв'язане), ОДИ́Н, ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ, НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, НЕДІЛИ́МИЙ, ЦІ́ЛИЙ рідко, ОДНОСТА́ЙНИЙ рідко. Щасливий гомін та дружній сміх сплітався в єдину симфонію звуків і кольорів (О. Гончар); І Максименки, і Крупіни переїхали в Романівку .. з Чорнобильського району. Живуть вони одним домом (з газети); Суспільне буття, цілісним виявом якого є існуючий спосіб виробництва, складається і змінюється не за доброю згодою людей, а незалежно від їх суб'єктивного бажання (з журналу); В інтер'єрі гуцульських хат важлива роль належить конструкціям: поперечним і поздовжнім сволокам, стелі й підлозі, стінам з вікнами і дверима, які утворюють зі зрубом цільну пластичну композицію (Українська хата); Ботев-революціонер і Ботев-поет неподільні (М. Рильський); Дисципліна основа колективу, саме вона згуртовує, цементує його, робить монолітним (з газети); Сам прогрес науки і техніки посилює в свідомості сучасної людини відчуття вселюдської спорідненості і нероздільності долі народів (з посібника); Єдину й неділиму Росію, мов шашелі, роз'їли дрібні правителі (М. Стельмах); З різних об'явів їх любові до героїнь.. можна було скласти одну велику і цілу мою любов до тебе (Леся Українка).

СУЦІ́ЛЬНИЙ (який являє собою щось одне ціле або зроблений з одного цілого); ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ (який складається або зроблений з однієї речовини, з одного шматка чого-небудь); МОНОЛІ́ТНИЙ (про кам'яні і т. п. маси); ГЛУХИ́Й (про стіну, паркан і т. ін. — без отворів). Гора — суцільний камінь, суцільна скеля, лиш де-не-де вкрита землею (М. Коцюбинський); Стали зникати меблі, виготовлені з цілісної деревини. Пішли в хід деревостружкові плити (з газети); Він вказував на колони монолітного мармуру, що підіймалися обабіч (О. Гончар); Монолітний бетон; Незабаром вони опинилися біля зборні, ..перелізли через пліт і, тремтячи, стали під глухою стіною холодної (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілісний — ЦІЛІСНИЙ – ЦІЛЬНИЙ Цілісний. Який має внутрішню єдність, сприймається як єдине ціле: цілісна система, цілісний світогляд, цілісне розуміння, цілісний характер. Цільний. 1. Суцільний: цільний дуб, цільний масив. Літературне слововживання
  2. цілісний — (без домішок) одноцілий, монолітний; (- вдачу) зібраний; п! СУЦІЛЬНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. цілісний — див. неподільний Словник синонімів Вусика
  4. цілісний — [ц’іл'існией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. цілісний — Суцільний, нерозбитий Словник чужослів Павло Штепа
  6. цілісний — ці́лісний прикметник Орфографічний словник української мови
  7. цілісний — ЦІ́ЛІСНИЙ, а, е. Який має внутрішню єдність, сприймається як єдине ціле. Цілісне розуміння дійсності дає можливість письменникові відображати життя в його революційному розвитку (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. цілісний — -а, -е. Який має внутрішню єдність, сприймається як єдине ціле. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. цілісний — ЦІ́ЛІСНИЙ, а, е. Який має внутрішню єдність, сприймається як єдине ціле. Цілісне розуміння дійсності дає можливість письменникові відображати життя в його революційному розвитку (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах