частування

ЧАСТУВА́ННЯ, ПОЧАСТУ́НОК діал., ПОЧЕ́СТКА етн., ПОЧЕ́СНЕ етн., ПРИГОЩА́ННЯ, УГОЩА́ННЯ (ВГОЩА́ННЯ) розм., ПО́ШТУВАННЯ розм., ШАНУВА́ННЯ розм.; ПРИЙМА́ННЯ. — Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (М. Коцюбинський); Після полуденку та почастунку скрипники розігралися, а челядь з легінями розтанцювалася (Марко Черемшина); Чи хрестини, чи похрестини, тільки людям почестку дасть (шинкарка) (Ганна Барвінок); — А коли я не з жадним інтересом, а так вільно, до доброго сусіда з почесним приходжу? (І. Франко). — Пор. 1. частува́ти.

Значення в інших словниках

1. частування — Пригощання, ок. пригощини, фр. хліб-сіль, флк. гостина  Словник синонімів Караванського
2. частування — ЧАСТУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. частува́ти 1, 2. Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (М. Коцюбинський); Щастя наше – дружні учти, Товариське частування... (А.  Словник української мови у 20 томах
3. частування — частува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
4. частування — Яке частування, таке й дякування. Як люди поводяться з нами, так і ми з ними.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. частування — -я, с. 1》 Дія за знач. частувати 1), 2). 2》 Страва та напої, якими пригощають кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. частування — Частува́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. частування — ЧАСТУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. частува́ти 1, 2. Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (Коцюб., І, 1955, 48); Щастя наше — дружні учти, Товариське частування… (Крим., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
8. частування — Частува́ння, -ня с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.  Словник української мови Грінченка