частування

ЧАСТУВА́ННЯ, ПОЧАСТУ́НОК діал., ПОЧЕ́СТКА етн., ПОЧЕ́СНЕ етн., ПРИГОЩА́ННЯ, УГОЩА́ННЯ (ВГОЩА́ННЯ) розм., ПО́ШТУВАННЯ розм., ШАНУВА́ННЯ розм.; ПРИЙМА́ННЯ. — Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (М. Коцюбинський); Після полуденку та почастунку скрипники розігралися, а челядь з легінями розтанцювалася (Марко Черемшина); Чи хрестини, чи похрестини, тільки людям почестку дасть (шинкарка) (Ганна Барвінок); — А коли я не з жадним інтересом, а так вільно, до доброго сусіда з почесним приходжу? (І. Франко). — Пор. 1. частува́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. частування — Пригощання, ок. пригощини, фр. хліб-сіль, флк. гостина Словник синонімів Караванського
  2. частування — ЧАСТУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. частува́ти 1, 2. Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (М. Коцюбинський); Щастя наше – дружні учти, Товариське частування... (А. Словник української мови у 20 томах
  3. частування — частува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. частування — Яке частування, таке й дякування. Як люди поводяться з нами, так і ми з ними. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. частування — -я, с. 1》 Дія за знач. частувати 1), 2). 2》 Страва та напої, якими пригощають кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. частування — Частува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. частування — ЧАСТУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. частува́ти 1, 2. Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (Коцюб., І, 1955, 48); Щастя наше — дружні учти, Товариське частування… (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. частування — Частува́ння, -ня с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121. Словник української мови Грінченка