1. Словник української мови у 20 томах

частування

ЧАСТУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. частува́ти 1, 2.

Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (М. Коцюбинський);

Щастя наше – дружні учти, Товариське частування... (А. Кримський);

Полтавське громадянство влаштувало триденне частування (Ф. Бурлака);

Виняток становлять росіяни-старообрядці, у них молоді не брали участі у весільному частуванні – вони перебували в окремій кімнаті (з наук.-попул. літ.).

2. Страва та напої, якими пригощають кого-небудь.

Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином, суха .. “полендвиця” (З. Тулуб);

За столиком, що був складений з ящиків, сиділи югослави й румуни, розклавши на простеленій газеті частування (В. Кучер);

Марія поралася на кухоньці, чистила картоплю, готувала частування (П. Загребельний);

Фінікійці та інші стародавні народи світу окроплювали палубу нового судна кров'ю невильниць .. Пізніше в жертву почали приносити тварин. Потім “хрещення” стало і зовсім безкровним. Відпивали, наприклад, з кубка вино, а решту виливали за борт як частування морським богам (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. частування — Пригощання, ок. пригощини, фр. хліб-сіль, флк. гостина Словник синонімів Караванського
  2. частування — частува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. частування — Яке частування, таке й дякування. Як люди поводяться з нами, так і ми з ними. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. частування — -я, с. 1》 Дія за знач. частувати 1), 2). 2》 Страва та напої, якими пригощають кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. частування — ЧАСТУВА́ННЯ, ПОЧАСТУ́НОК діал., ПОЧЕ́СТКА етн., ПОЧЕ́СНЕ етн., ПРИГОЩА́ННЯ, УГОЩА́ННЯ (ВГОЩА́ННЯ) розм., ПО́ШТУВАННЯ розм., ШАНУВА́ННЯ розм.; ПРИЙМА́ННЯ. — Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (М. Словник синонімів української мови
  6. частування — Частува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. частування — ЧАСТУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. частува́ти 1, 2. Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (Коцюб., І, 1955, 48); Щастя наше — дружні учти, Товариське частування… (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. частування — Частува́ння, -ня с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121. Словник української мови Грінченка