частувати

ЧАСТУВА́ТИ, ЧАСТОВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого.

1. також без дод. Щиро і радо запрошувати кого-небудь поїсти, випити, закурити і т. ін.

Посадовила її стара за стіл .. І плаче, і радіє, і розпитує, і частує: – Може, тобі того з'їсти? може, того спити? (Марко Вовчок);

Господар був гомінкий, веселий, частував і припрохував залюбки (Б. Грінченко);

Мірошник, здоровий, чорновусий та повновидий чоловік, наливав в чарку горілку і частував Одарку, Ярину й Олену (І. Нечуй-Левицький);

– Беріть усі, – звернувся Бульба в бік запорожців, – що в кого є: ковші, черпаки або чарки. Я частую вас, пани-браття (О. Довженко).

2. чим. Пригощати кого-небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін.

Стара Очкуриха .. прийняла дорогих гостей, вареною частувала, пирогами годувала, ще й сороківку дала колядницям (Панас Мирний);

Колгоспний пасічник нас медом частував (В. Сосюра);

Вони метушилися, весело сміялись, частували її цукерками, тістечками (В. Козаченко);

Хоч нічим гостей частувати, Та є товариство, тепло (М. Нагнибіда);

* Образно. Вночі ти йшов, і град тебе хльостав, І сніг, і злива гойно частували (Л. Первомайський);

Нас хмелем юності частує Весна бентежна щоразу (Т. Масенко);

Тільки Годж уперто мовчав .. Йому прийшла на гадку остання вечеря в клубі, коли він частував офіцерів вином і який тоді був добрий клярет (М. Грушевський);

Пані радо та щиро приймала гостей: частовала їх наливками, а Тарас весело лицявся до панночок (О. Кониський);

// перен., розм. Розважати чим-небудь когось або завдавати кому-небудь якихось неприємностей.

[Кассандра:] Ми всі загинем, та не царюючи. [Деїфоб:] Дай спокій, сестро, і не частуй мене пророкуванням (Леся Українка);

Кілька вечорів частував мене Олександр Іванович спогадами й піснями (з газ.);

Театр, навіть кіно були їй [Марті] за великі ласощі, бо заможніших зальотників, що могли її розвагами частувати, вона через якийсь місяць механічно втрачала, видаючись їм надто неприступною (В. Підмогильний).

3. чим і без дод., перен., розм. Бити кого-, що-небудь, розбивати які-небудь предмети і т. ін.

Мелашка частувала миски рогачем на миснику (І. Нечуй-Левицький);

– Ти начепи йому на шию срібний дзвоник .. Цяцькований Осел придбав нову біду: Де не повернеться – усе не до ладу, Чи шкоду втне – не подарують, Почують, що дзвенить – палюкою [палюгою] частують (Л. Глібов);

Стоячи на возі на колінах, Шарапа частував тварину і за кожним разом натягав віжки, щоб не дати коневі розігнатись (Іван Ле);

Іванка вже не раз частували стусанами під боки, та він не ображався і не лаявся (А. Хижняк).

◇ Годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками див. годува́ти;

(1) Частува́ти (пригоща́ти) / почастува́ти (пригости́ти) бере́зовою ка́шею кого – кого бити кого-небудь.

– Ну, приходь, хлопці, завтра без сніданку, – зареготав коренастий семінарист. – Будуть частувати березовою кашею .. – Не лякай ляканих! – вигукнув русявочубий, одягаючи шинель (М. Сиротюк);

Ось зачекай-но, розповім твоєму батькові! Він тебе ще й березовою кашею почастує, два тижні пролежиш на череві (З. Тулуб);

З березових гілочок вив'язуються добрячі мітли, а також гнучкі віники, з котрих легко можна висмикнути лозину, щоб пригостити неслухняних дітей березовою кашею (О. Левада).