частувати

Гостити, пригощати, р трактувати, о. саджати за стіл, ділитися шматком хліба, ділити хліб-сіль, ок. шанувати, п! ПРИЙМАТИ, ВІТАТИ, (історіями) П. розважати, (киями) бити, док. ПОЧАСТУВАТИ, (вином) дати <�піднести> по чарці

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. частувати — (щиро пропонувати комусь поїсти, попити) гостити, пригощати, розм. трактувати, (у себе ) приймати. Словник синонімів Полюги
  2. частувати — Вшановувати, пошановувати, коштувати, пригощати, пригощувати, шанувати Фразеологічні синоніми: саджати на покуті; частувати, як дорогого (найдорожчого) гостя; частувати, як на весіллі Словник синонімів Вусика
  3. частувати — ЧАСТУВА́ТИ, ЧАСТОВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. 1. також без дод. Щиро і радо запрошувати кого-небудь поїсти, випити, закурити і т. ін. Посадовила її стара за стіл .. І плаче, і радіє, і розпитує, і частує: – Може, тобі того з'їсти? може, того спити?... Словник української мови у 20 томах
  4. частувати — частува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. частувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 також без додатка. Щиро і радо запрошувати кого-небудь поїсти, випити, закурити і т. ін. 2》 чим. Пригощати кого-небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. || перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. частувати — годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками кого і без додатка. Бити кого-небудь по потилиці. Мусила Левантина зостатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не годувала її потиличниками і менше лаяла (Б. Фразеологічний словник української мови
  7. частувати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  8. частувати — Частува́ти, -ту́ю, -ту́єш; часту́й, -ту́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. частувати — ЧАСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. також без додатка. Щиро і радо запрошувати кого-небудь поїсти, випити, закурити і т. ін. Посадовила її стара за стіл.. І плаче, і радіє, і розпитує, і частує: — Може, тобі того з’їсти? може, того спити?... Словник української мови в 11 томах
  10. частувати — Частува́ти, -ту́ю, -єш гл. Потчивать, угощать. Грин. III. 528. Як будуть частувать, так і ночувать. Ном. № 11292. А ну лишень, жінко, частуй любих гостей. МВ. ІІ. 171. Словник української мови Грінченка