частування
ЧАСТУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. частува́ти 1, 2.
Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (Коцюб., І, 1955, 48);
Щастя наше — дружні учти, Товариське частування… (Крим., Вибр., 1965, 123);
Полтавське громадянство влаштувало триденне частування (Бурл., О. Вересай, 1959, 9).
2. Страва та напої, якими пригощають кого-небудь.
Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином, суха.. «полендвиця» (Тулуб, Людолови, I, 1957, 8);
За столиком, що був складений з ящиків, сиділи югослави й румуни, розклавши на простеленій газеті частування (Кучер, Голод, 1961, 378);
Марія поралася на кухоньці, чистила картоплю, готувала частування (Загреб., Шепіт, 1966, 402).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- частування — Пригощання, ок. пригощини, фр. хліб-сіль, флк. гостина Словник синонімів Караванського
- частування — ЧАСТУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. частува́ти 1, 2. Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (М. Коцюбинський); Щастя наше – дружні учти, Товариське частування... (А. Словник української мови у 20 томах
- частування — частува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- частування — Яке частування, таке й дякування. Як люди поводяться з нами, так і ми з ними. Приповідки або українсько-народня філософія
- частування — -я, с. 1》 Дія за знач. частувати 1), 2). 2》 Страва та напої, якими пригощають кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- частування — ЧАСТУВА́ННЯ, ПОЧАСТУ́НОК діал., ПОЧЕ́СТКА етн., ПОЧЕ́СНЕ етн., ПРИГОЩА́ННЯ, УГОЩА́ННЯ (ВГОЩА́ННЯ) розм., ПО́ШТУВАННЯ розм., ШАНУВА́ННЯ розм.; ПРИЙМА́ННЯ. — Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (М. Словник синонімів української мови
- частування — Частува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- частування — Частува́ння, -ня с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121. Словник української мови Грінченка