чого
НАВІ́ЩО присл. (з якою метою), НА́ЩО, ДЛЯ (РА́ДИ, ЗАРА́ДИ) ЧО́ГО, ЧОГО́, ЗА́ДЛЯ ЧО́ГО, ЩО розм., ПРО ЩО́ розм., ПОЩО́ заст.; ЧОГО́ РА́ДИ (з відтінком несхвалення). — Що з тобою? Навіщо ти зодяглася в чорне? (Є. Гуцало); І нащо чоловік живе? Пощо у світ родиться? (Марко Вовчок); — Чого, бабо, притарабанилася? — неласкаво запитав писар Чайчиху (М. Стельмах); — Товаришу сержант!.. Що ви з себе Швейка корчите?.. (О. Гончар); — От і Соломія стала моїм врагом. А за що? А про що? (І. Нечуй-Левицький); — Чого це ради я віддаватиму вам мед? (О. Іваненко).
НАВІ́ЩО у знач. сполучного сл., НА́ЩО, ДЛЯ (РА́ДИ, ЗАРА́ДИ) ЧО́ГО, ЧОГО́, ЗА́ДЛЯ ЧО́ГО, ПОЩО́ заст.; ЧОГО́ РА́ДИ (з відтінком несхвалення). — Може, Ольга Михайлівна скаже вам, навіщо носила дитину до попа (Є. Гуцало); Тепер Юзя вже твердо знала, нащо й пощо треба панні вчитися (Леся Українка); По дорозі, мабуть, самі гаразд не тямлячи, для чого це, — хто ламав з тину кілок, хто хапав що тільки було слушне (А. Головко); Він уже проклинав сам себе, чого він потаскався до судді (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови