чого

НАВІ́ЩО присл. (з якою метою), НА́ЩО, ДЛЯ (РА́ДИ, ЗАРА́ДИ) ЧО́ГО, ЧОГО́, ЗА́ДЛЯ ЧО́ГО, ЩО розм., ПРО ЩО́ розм., ПОЩО́ заст.; ЧОГО́ РА́ДИ (з відтінком несхвалення). — Що з тобою? Навіщо ти зодяглася в чорне? (Є. Гуцало); І нащо чоловік живе? Пощо у світ родиться? (Марко Вовчок); — Чого, бабо, притарабанилася? — неласкаво запитав писар Чайчиху (М. Стельмах); — Товаришу сержант!.. Що ви з себе Швейка корчите?.. (О. Гончар); — От і Соломія стала моїм врагом. А за що? А про що? (І. Нечуй-Левицький); — Чого це ради я віддаватиму вам мед? (О. Іваненко).

НАВІ́ЩО у знач. сполучного сл., НА́ЩО, ДЛЯ (РА́ДИ, ЗАРА́ДИ) ЧО́ГО, ЧОГО́, ЗА́ДЛЯ ЧО́ГО, ПОЩО́ заст.; ЧОГО́ РА́ДИ (з відтінком несхвалення). — Може, Ольга Михайлівна скаже вам, навіщо носила дитину до попа (Є. Гуцало); Тепер Юзя вже твердо знала, нащо й пощо треба панні вчитися (Леся Українка); По дорозі, мабуть, самі гаразд не тямлячи, для чого це, — хто ламав з тину кілок, хто хапав що тільки було слушне (А. Головко); Він уже проклинав сам себе, чого він потаскався до судді (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чого — пр., див. ЧОМУ; (?) нащо, навіщо, ф. якого дідька, якої холери; ід. ЧОГО ЦЕ, з якої речі, з якого дива; ЧОГОСЬ <�ТО>, див. ЧОМУСЬ. Словник синонімів Караванського
  2. чого — див. навіщо Словник синонімів Вусика
  3. чого — ЧОГО́. 1. займ. див. що¹. 2. у знач. присл. Уживається на початку речення, в якому міститься запитання про причину або мету чого-небудь; з якої причини. – Боже мій, – скрикнула пані. – .. Чого в вічі лізеш? (Марко Вовчок); – Чого це ти, дочко, така сумна?... Словник української мови у 20 томах
  4. чого — чого́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. чого — Хто чого шукає, то й знайде. Якщо хтось шукає собі клопотів, то він їх знайде. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. чого — 1》 займ., див. що I. 2》 присл. Уживається на початку речення, в якому міститься запитання про причину або мету чого-небудь. || у знач. сполучного сл. Приєднує підрядні додаткові речення. || у сполуч. з підсил. част. б, бо, би... Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чого — ЧОГО́. 1. займ. див. що¹. 2. присл. Уживається на початку речення, в якому міститься запитання про причину або мету чого-небудь. — Боже мій,— скрикнула пані.— ..Чого в вічі лізеш? Чого тобі треба? (Вовчок, І, 1955, 30); — Чого це ти, дочко, така сумна?... Словник української мови в 11 томах
  8. чого — Чого́ 1) Род. пад. мѣст. що. Чи не бажаєш ти чого? МВ. І. 77. 2) Какъ нар. Зачѣмъ, почему, отчего? Чого ви лаєтесь? хиба вас поле засіяно. Ном. № 9230. Словник української мови Грінченка