Словник синонімів української мови

шипучий

ПІ́НЯВИЙ (який піниться; вкритий піною), ПІ́НИ́СТИЙ, ПІ́НЯСТИЙ, ПІНЛИ́ВИЙ, ПІ́ННИЙ, ШУМЛИ́ВИЙ рідше, ШУ́МНИЙ рідше; ШИПУ́ЧИЙ, ІСКРИ́СТИЙ, ІГРИ́СТИЙ, ГРАЙЛИ́ВИЙ (про напої). Ми довго дивимося на піняву, прекрасну в своєму нестримному русі воду Алма-Атинки (Т. Масенко); Шхуна то злітала вгору, то лягала на борт, то заривалася носом у пінисту безодню (З. Тулуб); Плив (кит) так швидко, що лише пінястий слід залишався за ним (М. Трублаїні); Танцюють по воді пінливі баранці (І. Цюпа); О друзі, принесіть мені вологу пінну (переклад В. Мисика); Заструмувало пиво з бочки, збиваючи високу, шумливу піну в підставленому кухлі (Є. Гуцало); Із барил вино цідили, Молоде, шумне вино (Л. Первомайський); Тут є натуральна залізна шипуча вода, досить добра на смак (Леся Українка); Шампанське у Валентинових руках стрельнуло.. Валет розливав іскристий напій (П. Дорошко); Зараз ця рука звично й розважливо розливала по склянках ігристе кримське вино (О. Гончар); Грайливе вино іскрилося в келихах (В. Кучер).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. шипучий — Шумний, (реґіоналізм) При берегах стояли великі шапки перлової шипучої піни. [ЗБ 41]; [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
  2. шипучий — див. шумливий  Словник синонімів Вусика
  3. шипучий — [шиепучией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і  Орфоепічний словник української мови
  4. шипучий — ШИПУ́ЧИЙ, а, е. Який шипить. Наймичка принесла шипучий самовар і поставила на столі (І. Нечуй-Левицький); Микола підпалив шнур. Холодний шипучий вогник поповз до динаміту (Д. Ткач); // Який, виділяючи вуглекислий газ, піниться і видає шипіння (про напій).  Словник української мови у 20 томах
  5. шипучий — шипу́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
  6. шипучий — -а, -е. Який шипить. || Який, виділяючи вуглекислий газ, піниться і видає шипіння (про напій).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шипучий — Шипу́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шипучий — ШИПУ́ЧИЙ, а, е. Який шипить. Наймичка принесла шипучий самовар і поставила на столі (Н.-Лев., І, 1956, 381); Микола підпалив шнур. Холодний шипучий вогник поповз до динаміту (Ткач, Плем’я..  Словник української мови в 11 томах
  9. шипучий — Шипучий, -а, -е Шипящій. Наймичка принесла шипучий самовар. Левиц. Пов. 60.  Словник української мови Грінченка