шкарбун
ВЗУТТЯ́ збірн. (вироби зі шкіри, гуми, парусини тощо на твердій підошві для носіння на ногах); ШКАРБАНИ́ (ШКАРБУНИ́) мн., розм., ШКРА́БИ мн., діал., ШЛАПАКИ́ мн., діал. (старе, стоптане, порване взуття). Курбала довго вовтузився на кухні,.. скидав одіж, взуття (О. Досвітній); Слізно почала вона благати брата, щоб він або зовсім не виходив до гостей, або взув чоботи замість цих шкарбанів (А. Кримський); Навпомацки знайшов (дід Євмен) розтоптані шкарбуни й, покректуючи, почав озуватись (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови