шпацирувати
ГУЛЯ́ТИ (ходити заради відпочинку, задоволення), ШПАЦИРУВА́ТИ зах., СПАЦЕРУВА́ТИ діал., ГАРДУВА́ТИ діал., ГУ́ЛІ дит., розм.; ПРОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, ПРОХО́ДИТИСЯ, ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИСЯ розм. (туди й назад); РОЗГУ́ЛЮВАТИ, ВИГУ́ЛЮВАТИ розм. (протягом певного часу); ФЛАНІ́РУВАТИ заст. (без діла, без мети). В найбільший вітер я все ж можу гуляти за горою в затишному місці (М. Коцюбинський); Шпацирував (чоловік) за ним по тому ж приморському бульвару (І. Ле); Купаюся рано, а потім сиджу в парку або йду спацерувати (В. Стефаник); До лісу почвалав (Еней), Де ґардовав (ґардував) Евандр з попами (І. Котляревський); Не плач, дитинко, гулі підемо (Словник Б. Грінченка); Грає музика, чути сміх, прогулюються пари (Ю. Яновський); Я проходжувався алеєю від хати до дороги, любуючись чудовим дощем (О. Кобилянська); — Чи не підете проходитись трохи по садку? (І. Нечуй-Левицький); Він спостерігав по-святковому одягнених севастопольців, що походжали в товаристві моряків (В. Кучер); — А! Розгулюєте? — зустрів мене в фойє бадьорий.. дідусь (П. Тичина); Дівчата красні, як калина; вигулюють між саньми (К. Гордієнко); Дзенькаючи шпорами і тягнучи величезні палаші на коліщатках, фланірували браві кавалергарди (Ф. Бурлака).
КРОКУВА́ТИ (іти, ходити маршем), МАРШИРУВА́ТИ, МАРШУВА́ТИ, МАШИРУВА́ТИ розм., ШПАЦИРУВА́ТИ розм. Було так темно, що бійці губили один одного, хоч крокували поруч (Григорій Тютюнник); У дворі, за високим, тісно збитим парканом із дощок, марширували по плацу курсанти (О. Чорногуз); Маршував хлопчина браво (С. Воскрекасенко); Наш полк стояв тоді аж у Банаті, далеко. Трохи не два місяці маширували, доки знайшли (Ю. Федькович); (Стась:) Що б сказав пан, коли б побачив двір пана Яницького. Отам правдива фортеця.. Не тільки по ночах — удень шпацирують караули безперестанку (С. Васильченко).
Словник синонімів української мови