шугання

ПОЛІ́Т (рух, переміщення когось, чогось у повітрі), ПЛА́ВАННЯ, ШУГА́ННЯ, ПО́ШУГ поет. (стрімкий). Видно сокола по польоту, а сову по погляду (прислів'я); Тривала програма польоту дала змогу космонавтам залишати крісло і здійснювати вільне плавання в кабіні, під час якого вони виконували різні робочі операції (з журналу); Ще здалеку побачила (Надія) на фоні синьої хмари шугання гострокрилих ластівок (Я. Баш); Я пам'ятаю в шумі нив Весняне небо після злив І, наче пошуги жар-птиць, Останній спалах блискавиць (А. Малишко). — Пор. літання.

Значення в інших словниках

1. шугання — ШУГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шуга́ти. Ще здалеку побачила [Надія] на фоні синьої хмари шугання гострокрилих ластівок і посміхнулась (Яків Баш); До них невблаганно наближається поскрипування вітряків і шугання розгойданих крил (М.  Словник української мови у 20 томах
2. шугання — шуга́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. шугання — -я, с. Дія за знач. шугати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шугання — ШУГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шуга́ти. Ще здалеку побачила [Надія] на фоні синьої хмари шугання гострокрилих ластівок і посміхнулась (Баш, Надія, 1960, 270); До них невблаганно наближається поскрипування вітряків і шугання розгойданих крил (Стельмах, Хліб.  Словник української мови в 11 томах