шугання

ШУГА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. шуга́ти.

Ще здалеку побачила [Надія] на фоні синьої хмари шугання гострокрилих ластівок і посміхнулась (Яків Баш);

До них невблаганно наближається поскрипування вітряків і шугання розгойданих крил (М. Стельмах);

Битва – так битва. Вітрів іржання, Назустріч шугання роздертих знамен... (П. Дорошко);

Він чує невгавне шуршання дороги, Шалене шугання ракет з далини (М. Бажан);

Голубий імлистий туман стояв над цехами, туман, прорізуваний гострими свічками домен, шуганням полум'я з мартенів (П. Загребельний);

* У порівн. Наша казка хутко лине, мов шугання соколине (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. шугання — шуга́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. шугання — -я, с. Дія за знач. шугати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шугання — ПОЛІ́Т (рух, переміщення когось, чогось у повітрі), ПЛА́ВАННЯ, ШУГА́ННЯ, ПО́ШУГ поет. (стрімкий). Видно сокола по польоту, а сову по погляду (прислів'я)...  Словник синонімів української мови
4. шугання — ШУГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шуга́ти. Ще здалеку побачила [Надія] на фоні синьої хмари шугання гострокрилих ластівок і посміхнулась (Баш, Надія, 1960, 270); До них невблаганно наближається поскрипування вітряків і шугання розгойданих крил (Стельмах, Хліб.  Словник української мови в 11 томах