істинний
ПРА́ВИЛЬНИЙ (який відповідає дійсному станові речей, не розходиться з правдою), І́СТИННИЙ, СПРАВЕДЛИ́ВИЙ, ПРА́ВИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ рідше, ПЕ́ВНИЙ. Роз'яснювати правильну лінію демократичних сил; Я вам розкажу саму істинну правду, що не далеко було, а у нашому Харкові (Г. Квітка-Основ'яненко); Справедлива увага — се хірургічна операція: болить і помагає, несправедлива увага — се сліпий вистріл (І. Франко); За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях (Леся Українка); Враження наші щоденні на прикладі нас упевняють І накеровують думку на висновок певний, правдивий, що сотворіння живі з нечуттєвих походять начатків (переклад М. Зерова).
СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙ заст., ІСТО́ТНИЙ заст., СУ́ТИЙ рідше; ЩИ́РИЙ (про людину — для посилення якоїсь її ознаки). Тут уже справжній схід, європейців не видко, сліпі доми з гаремами (М. Коцюбинський); І це була істинна правда: сколихнулось велике народне море (М. Стельмах); Скільки дійсних випадків і казок, і кривавих легенд було розказано цієї ночі попід тинами (А. Головко); Іван був неодмінним учасником цих прогулянок і фактичним організатором їх (П. Колесник); Венера, як правдива мати, Для сина рада все оддати (І. Котляревський); Сердешна дитина! Обідране; ледве, ледве Несе ноженята... (Достеменний син Катрусі) (Т. Шевченко); Він не дозволить задля всіляких бутафорських планів ламати справдешні плани і графіки (Ю. Мушкетик); На йому мужицька одежа, а з лиця зовсім пан, неначе на козлах сидів переодягнений за наймита справдішній панок (І. Нечуй-Левицький); Зате Владко був, можна сказати, властивим левом теперішньої оборони (І. Франко); З афектованим рухом щирого сицилійця він підняв руку (М. Коцюбинський).
СПРА́ВЖНІЙ (такий, яким хтось мусить бути, який є досконалістю, взірцем чого-небудь), І́СТИННИЙ, ПОВНОЦІ́ННИЙ, СТОПРОЦЕ́НТНИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., ЦІ́ЛИЙ розм. Зовсім інакше почуваєшся, коли не з іграшковим, а зі справжнім інструментом маєш справу (О. Гончар); Як істинний енциклопедист, Сковорода знався на багатьох науках і мистецтвах (з журналу); З роками пересвідчуєшся, що повноцінною особистістю можна називати лише того, хто віддає належне і роботі, й людям, і життю (П. Загребельний); Мати — доктор у лікарні, батько — начальство у залізничному технікумі: стопроцентна інтелігенція (І. Муратов); Дащенко ласував рибою, Грек і Ратушний, яко справдешні рибалки, — щербою (Ю. Мушкетик); Немає там справдішнього горя, де панує щира, гаряча... любов! (І. Нечуй-Левицький); Моя девіза: йти за віком І бути цілим чоловіком! (М. Вороний). — Пор. 5. гото́вий.
Словник синонімів української мови