зай., будь-чий, чийбудь, хай чий, хоч чий; Р. чийнебудь, чийсь.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
абичий —
аби́чий займенник
Орфографічний словник української мови
абичий —
АБИЧИЙ – АБИ ЧИЙ Абичий, абичийого, займ. Байдуже чий, належний будь-кому. Отак чини, як я чиню, Люби дочку абичию – Хоч попову, хоч дякову, Хоч хорошу мужикову (Т. Шевченко); – Чиї мені чоботи взути? – Бери абичиї! Аби чий, спол. із займ.
Літературне слововживання
абичий —
-я, -є, займ. неознач. Байдуже чий, який належить будь-кому.
Великий тлумачний словник сучасної мови
абичий —
АБИ́ЧИЙ, я, є, займ. неознач. Байдуже чий, який належить будь-кому. – Отак чини, як я чиню: Люби дочку абичию – Хоч попову, хоч дякову, Хоч хорошу мужикову (Т. Шевченко).
Словник української мови у 20 томах
абичий —
Аби́чий, аби́чия, аби́чиє, -чийого, -чиєї, з аби́чиїм і аби́ з чиїм
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
абичий —
АБИ́ЧИЙ, я, є, займ. неознач. Байдужо чий, який належить будь-кому. — Отак чини, як я чиню: Люби дочку абичию — Хоч попову, хоч дякову, Хоч хорошу мужикову (Шевч., І, 1951, 126).
Словник української мови в 11 томах