з. просад; (парку) доріжка, р. хідник; (посеред вулиці) бульвар; алейка.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
алея —
але́я іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
алея —
-ї, ж. Дорога (в саду, парку), обсаджена з обох боків деревами, кущами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
алея —
АЛЕ́Я, ї, ж. Дорога (в садку, парку), обсаджена з обох боків деревами, кущами. Панський будинок з білого каменю стоїть, немов палац над усім селом, на узгір'ячку, округи його квітники рябі, алеї темні (Марко Вовчок)...
Словник української мови у 20 томах
алея —
але́я (франц. аlleе, від аller – іти) дорога, обабіч обсаджена деревами.
Словник іншомовних слів Мельничука
алея —
АЛЕ́Я, ї, ж. Дорога (в садку, парку), обсаджена з обох боків деревами, кущами. Панський будинок з білого каменю стоїть, немов палац над усім селом, на узгір’ячку, округи його квітники рябі, алеї темні (Вовчок, І, 1955, 351)...
Словник української мови в 11 томах
алея —
(фр. — вузький прохід) Обсаджена з боків деревами чи кущами пішохідна доріжка або шлях в парках, садах тощо. Розрізняються прямі й криволінійні, дворядні і багаторядні, прикрашені скульптурами, фонтанами та малими архітектурними формами.
Архітектура і монументальне мистецтво