д. рецептар; (кваліфікований) провізор; (дипломований) фармацевт.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
аптекар —
апте́кар іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
аптекар —
Лікарник, (вона) лікарничка, див. фармацевт, провізор
Словник чужослів Павло Штепа
аптекар —
[аптекар] -р'а, ор. -реим, м. (на) -реив'і/ -р'і, кл. -р'у, мн. -р'і, -р'іў, д. -р'ам
Орфоепічний словник української мови
аптекар —
-я, ч. Працівник аптеки, який приймає рецепти, виготовляє і відпускає ліки; фармацевт. || Власник аптеки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
аптекар —
АПТЕ́КАР, я, ч. Працівник аптеки, який приймає рецепти, виготовляє і відпускає ліки; фармацевт. До аптеки я сама люблю йти. Я ж мушу розповісти аптекареві, де й що мені хибує (О. Кобилянська); При багатьох монастирях ще в XVII ст.
Словник української мови у 20 томах
аптекар —
Я, ч., нарк. 1. Людина, у якої купують фармакологічні препарати наркотичної дії. 2. Людина, яка виготовляє наркотичну речовину. Треба в аптекаря про чорну спитати.
Словник сучасного українського сленгу
аптекар —
АПТЕ́КАР (працівник аптеки, що приймає рецепти, виготовляє і відпускає ліки), РЕЦЕПТА́Р заст.; ФАРМАЦЕ́ВТ (працівник аптеки, що виготовляє ліки); ПРОВІ́ЗОР (фармацевт вищої кваліфікації). При багатьох монастирях ще у XVІІ ст.
Словник синонімів української мови
аптекар —
АПТЕ́КАР, я, ч. Працівник аптеки, який приймає рецепти, виготовляє і відпускає ліки; фармацевт. До аптеки я сама люблю йти. Я ж мушу розповісти аптекареві, де й що мені хибує (Коб., III, 1956, 468); При багатьох монастирях ще в XVII ст.
Словник української мови в 11 томах