Безсоромний, безстидний, без встиду; (- вдачу) двоєдушний.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
безличний —
Безли́чний. Безсоромний, нахабний. Що за безличне крутарство словом: русскій! (Б., 1895, 12, 2).
Українська літературна мова на Буковині
безличний —
Безсоромний, брехливий, злочинний, лиходійний, ниций, падлючий, підлий, підступний, див. безсовісний, ординарний, грубий
Словник чужослів Павло Штепа
безличний —
БЕЗЛИ́ЧНИЙ, а, е, діал. Безсоромний, безстидний. [Матрона (соромливо закриваючись):] Матрона варвара цілує! Ганьба! ..[Патрицій:] А чоловік стоїть і – хоч би слово! Безлична секта... (Леся Українка); Нагнічений і злобний погляд ще раз прошив водяві, безличні очі (Я. Качура).
Словник української мови у 20 томах
безличний —
безли́чний безсоромний, нахабний (ср, ст)|| = безвстидний
Лексикон львівський: поважно і на жарт
безличний —
Безли́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
безличний —
БЕЗЛИ́ЧНИЙ, а, е, діал. Безсоромний, безстидний. [Матрона (соромливо закриваючись):] Матрона варвара цілує! Ганьба!..[Патрицій:] А чоловік стоїть і — хоч би слово! Безлична секта… (Л. Укр., II, 1951, 539); Нагнічений і злобний погляд ще раз прошив водяві, безличні очі (Кач., II, 1958, 330).
Словник української мови в 11 томах
безличний —
Безличний, -а, -е Безстыжій, неприличный. Шейк.
Словник української мови Грінченка