безхребетний

(хто) безхарактерний, нестійкий, ненадійний, хиткий, обр. ні риба, ні м'ясо, і нашим, і вашим, куди вітер віє; (- тварин) примітивний.

Значення в інших словниках

1. безхребетний — безхребе́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безхребетний — -а, -е. 1》 Який не має хребта, кістяка. || перен. Який має недостатньо твердий характер; нестійкий. 2》 у знач. ім. безхребетні, -них, мн., зоол. Загальна назва нижчих тварин, які не мають кістяка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безхребетний — БЕЗХРЕБЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Який не має хребта, кістяка. Серед жуків є багато хижаків; є й хижаки, які живляться іншими комахами або різними безхребетними тваринами (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. безхребетний — див. слабодухий  Словник синонімів Вусика
5. безхребетний — НЕСТІЙКИ́Й (непостійний у своїх поглядах, переконаннях і т. ін., який легко піддається чужому впливу), НЕТВЕРДИ́Й, ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, НЕТРИВКИ́Й рідше, ХИБКИ́Й, БЕЗХРЕБЕ́ТНИЙ підсил. розм. (який не має твердості в характері, поглядах).  Словник синонімів української мови
6. безхребетний — БЕЗХРЕБЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Який не має хребта, кістяка. Серед жуків є багато хижаків; є й хижаки, які живляться іншими комахами або різними безхребетними тваринами (Шкідн.. поля.., 1949, 71); // перен. Який має недостатньо твердий характер; нестійкий.  Словник української мови в 11 томах