Ідол, божище, кумир, божество; ЗН. статуя; (хто) сов. істукан.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
бовван —
Бовва́н: — ідол, кумир; дурень [1] — статуя язичеського божка; дурень [X]
Словник з творів Івана Франка
бовван —
бовва́н іменник чоловічого роду, істота ідол; про нерозумну людину
Орфографічний словник української мови
бовван —
-а, ч. 1》 заст. У язичників – статуя, що зображає бога; ідол. 2》 лайл. Про дурну, обмежену людину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бовван —
БОВВА́Н, а, ч., заст. Статуя, що зображає язичницького бога; ідол. Стережіться, щоб не забули ви заповіту Господа, вашого Бога, якого склав з вами, щоб не зробили ви собі боввана на подобу всього, як наказав тобі Господь, Бог твій (Біблія. Пер. І.
Словник української мови у 20 томах
бовван —
бовва́н недотепа, дурень (м, ср, ст)|| = бевзь
Лексикон львівський: поважно і на жарт
бовван —
Ідол
Словник застарілих та маловживаних слів
бовван —
БОВВА́Н, а, ч. 1. заст. У язичників — статуя, що зображає бога; ідол. Збившись навкруги високого дерев’яного боввана, перед яким горів вогонь, кричали [люди], сперечались, махали руками (Скл., Святослав, 1959, 65); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
бовван —
Бовван, -на м. Идолъ, кумиръ, истуканъ.
Словник української мови Грінченка