Значення в інших словниках
-
бридливий —
бридли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
бридливий —
-а, -е. Який відчував або виявляв огиду до чого-небудь гидкого. || Який є виявом або вираженням огиди до кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бридливий —
БРИДЛИ́ВИЙ, а, е. Який відчуває або виявляє огиду до чого-небудь гидкого. Будучи зразком чистоти й охайності, медичний працівник не повинен бути бридливим (з навч. літ.); // Який є виявом або вираженням огиди до кого-, чого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
-
бридливий —
ГИДЛИ́ВИЙ (який відчуває, виражає огиду), БРИДЛИ́ВИЙ. — Геть, гидкий! Одчепись од мене! І не чіпляй мені твого намиста, і не цілуй мене, бо я гидлива (І. Нечуй-Левицький); Ненароком замочивши ногу, він трусив нею, як бридливий кіт (О. Ільченко).
Словник синонімів української мови
-
бридливий —
БРИДЛИ́ВИЙ, а, е. Який відчуває або виявляє огиду до чого-небудь гидкого. Будучи зразком чистоти й охайності, медичний працівник не повинен бути бридливим (Заг. догляд за хворими, 1957, 32); // Який є виявом або вираженням огиди до кого-, чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах
-
бридливий —
Бридливий, -а, -е Брезгливый. Левч. 6.
Словник української мови Грінченка