брити —
БРИ́ТИ¹, бри́ю, бри́єш, недок., розм., кого, що і без дод. Те саме, що голи́ти. [Варпеховський:] В Томській опері один перукар .. брив тенорів і баритонів (І. Кочерга); На зборах добре брили Василя: “Ледачого, як він, не бачила земля!” (М.
Словник української мови у 20 томах
брити —
А, ч., брити, мн. Британці. Слова гімну планують змінити: є там місце, де брити просять Бога допомогти їм повбивати шотландців (Молоко).
Словник сучасного українського сленгу
брити —
Одне з кельтських племен, що населяли острів Великобританія; I ст. н.е. підкорені римлянами; після навали англів, саксів та ютів втрималися у Валлії та на Корнуолі, а також колонізували Бретань (Пн.-Зх. Галлію).
Універсальний словник-енциклопедія
брити —
БРИ́ТИ, бри́ю, бри́єш, недок., перех. 1. Те саме, що голити. [Варпеховський:] В Томській опері один перукар.. брив тенорів і баритонів (Коч., II, 1956, 492). 2. перен., розм. Влучно, гостро ганити кого-небудь.
Словник української мови в 11 томах
брити —
Брити, брию, -єш гл. = голити.
Словник української мови Грінченка