вариво —
ва́риво 1 іменник середнього роду страва або щось, що її нагадує ва́риво 2 іменник середнього роду варіння
Орфографічний словник української мови
вариво —
-а, с. 1》 Те, що вариться або зварене (страва і т. ін.). 2》 розм. Кількість їстівного, потрібна для варіння на один раз. 3》 розм. Те саме, що варіння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вариво —
ВА́РИВО, а, с. 1. Те, що вариться або зварене (страва, їжа і т. ін.). На припічку палав вогонь, жінки варили якесь вариво (М. Коцюбинський); Діти набирали того варива дерев'яними ложками (В.
Словник української мови у 20 томах
вариво —
А, с., нарк. Наркотичні речовини для внутрішньовенних ін'єкцій.
Словник сучасного українського сленгу
вариво —
I варене, варка, страва II див. їда
Словник синонімів Вусика
вариво —
ВАРІ́ННЯ (готування їжі за допомогою вогню), ВА́РЕННЯ, ВА́РИВО розм., КУ́ХНЯ рідко, ГОТІ́ВЛЯ діал. Вона вирішила будь-що опанувати складне мистецтво варіння їжі (Ю. Збанацький); Господиня перебирала квасолю для варення (І.
Словник синонімів української мови
вариво —
ВА́РИВО, а, с. 1. Те, що вариться або зварене (страва і т. ін.). На припічку палав вогонь, жінки варили якесь вариво (Коцюб., І, 1955, 371); Діти набирали того варива дерев’яними ложками (Кучер, Пов. і опов.
Словник української мови в 11 томах
вариво —
Вариво, -ва с. = варево.
Словник української мови Грінченка