вивідувати —
виві́дувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
вивідувати —
-ую, -уєш, недок., вивідати, -аю, -аєш, док., перех. Випитуючи у когось, оглядаючи щось, дізнаватися про що-небудь (переважно таємне, приховуване).
Великий тлумачний словник сучасної мови
вивідувати —
ВИВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВІДАТИ, аю, аєш, док., що. Випитуючи у когось, оглядаючи щось, дізнаватися про що-небудь (перев. таємне, приховуване).
Словник української мови у 20 томах
вивідувати —
I вивуджувати, винаджувати, випитувати, допитуватися, запитувати, перепитувати, розпитувати, розпитуватися, цікавитися Фразеологічні синоніми: витягати живцем (вісті) II див. питати
Словник синонімів Вусика
вивідувати —
виві́дувати (вивіря́ти) / ви́відати (ви́вірити) ума́ у кого, заст. Намагатися дізнатися про чиї-небудь справжні думки, наміри, випитуючи про них. Чи ти, мила, справді умираєш? Чи ти в мене ума вивідаєш? (П.
Фразеологічний словник української мови
вивідувати —
ВИВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВІДАТИ, аю, аєш, док., перех. Випитуючи у когось, оглядаючи щось, дізнаватися про що-небудь (переважно таємне, приховуване).
Словник української мови в 11 томах
вивідувати —
Вивідувати, -дую, -єш сов. в. вивідати, -даю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Гол. Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого.
Словник української мови Грінченка