викрадати

Таємно <�потай> красти, (дітей) забирати <�полонити> потай; (скарб) потай привласнювати; (літак) брати на гоп-стоп; дк. ВИКРАСТИ, {збройно) запірвати.

Значення в інших словниках

1. викрадати — викрада́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. викрадати — -аю, -аєш, недок., викрасти, -аду, -адеш, док., перех. Забирати потай кого-, що-небудь у когось, звідкись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викрадати — ВИКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КРАСТИ, аду, адеш, док., кого, що. Забирати потай кого-, що-небудь у когось, звідкись. – Нащо вам носити гроші при собі, щоб у вас п'яниці викрадали (І.  Словник української мови у 20 томах
4. викрадати — див. красти  Словник синонімів Вусика
5. викрадати — КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА́ТИ розм., КИВА́ТИ діал.; ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись); ЗЛОДІЮВА́ТИ розм., ЗЛОДІЯ́ЧИТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. викрадати — Викрада́ти, -да́ю, -да́єш, -да́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. викрадати — ВИКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КРАСТИ, аду, адеш, док., перех. Забирати потай кого-, що-небудь у когось, звідкись. — Нащо вам носити гроші при собі, щоб у вас п’яниці викрадали (Фр.  Словник української мови в 11 томах
8. викрадати — Викрадати, -даю, -єш сов. в. викрасти, -ду, -деш, гл. Выкрадать, выкрасть. Який батько, такий син — викрали з діжки сир. Ном. № 7137.  Словник української мови Грінченка