Значення в інших словниках
-
викрут —
ви́крут іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
викрут —
-у, ч., розм. 1》 Незвичайний звивистий рух. 2》 Хитрий прийом, спритна дія.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
викрут —
ВИ́КРУТ, у, ч. 1. розм. Незвичайний звивистий рух. Неріса, не перестаючи танцювати, наближається до Мецената, очі її горять, рухи нагадують зграбні викрути хижого звіряти (Леся Українка). 2. розм. Вигин, поворот.
Словник української мови у 20 томах
-
викрут —
див. вигин; вир; жарт; лаз; хитрощі
Словник синонімів Вусика
-
викрут —
ВИКРУТА́СИ перев. мн., розм. (примхливі, незвичайні рухи, повороти тіла або його частин), ВИ́КРУТИ розм., ВИХИЛЯ́СИ розм., ОБЕРТА́СИ розм., рідко. Хлопець із дівчиною пішли в танок. З вихилясами й викрутасами вони зробили коло по залі (С.
Словник синонімів української мови
-
викрут —
ВИ́КРУТ, у, ч., розм. 1. Незвичайний звивистий рух. Неріса, не перестаючи танцювати, наближається до Мецената, очі її горять, рухи нагадують зграбні викрути хижого звіряти (Л. Укр., III, 1952, 464); Вправи з м’ячем. Переводи м’яча під руку викрутом (Худ.
Словник української мови в 11 томах
-
викрут —
Ви́крут, -ту м. Уловка, увертка. Хто має викрути, не піде в некрути. Ном. № 971.
Словник української мови Грінченка