випаровувати —
випаро́вувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
випаровувати —
-ую, -уєш, недок., випарувати, -ую, -уєш, док. 1》 перех. Виділяти в повітря рідину, вологу та ін., що перетворилися в пару, перейшли в газуватий стан. 2》 неперех. Те саме, що випаровуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
випаровувати —
ВИПАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПАРУВАТИ, ую, уєш, док. 1. що. Виділяти в повітря рідину, вологу і т. ін., що перетворюються на пару, переходять у газоподібний стан. Нам уже не треба випаровувати тонни води, щоб дістати частку грама важкої води (В.
Словник української мови у 20 томах
випаровувати —
ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ (про вологу, запах і т. ін. — переставати існувати від руху свіжого повітря), ЗВІ́ТРЮВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИ (про вологу); ВИДИХА́ТИСЯ (про запах, смак). — Док.
Словник синонімів української мови
випаровувати —
ВИПАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПАРУВАТИ, ую, уєш, док. 1. перех. Виділяти в повітря рідину, вологу та ін., що перетворилися в пару, перейшли в газоподібний стан. Злущений грунт менше випаровує вологи (Зерн. боб. культ.
Словник української мови в 11 томах
випаровувати —
Випаровувати, -вую, -єш гл. Испаряться. Вода у болоті раз-у-раз випаровує. Дещо.
Словник української мови Грінченка