Значення в інших словниках
-
вирла —
ви́рла множинний іменник розм.
Орфографічний словник української мови
-
вирла —
вирл, мн., розм. Випуклі, витріщені очі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вирла —
ВИ́РЛА, вирл, мн., розм. Випуклі, витріщені очі. Братові хижі вирла світять... (Марко Вовчок); Зрівнялось страховище, бликнуло туди-сюди червоними, п'яними вирлами, пройшло, в доброму гуморі, своєю дорогою, нікому не заподіявши лиха (С.
Словник української мови у 20 томах
-
вирла —
О́ЧІ мн. (орган зору), ЗІР, ЗІНИ́ЦІ рідше, БІ́ЛЬМА зневажл., БАНЬКИ вульг., БА́ЛУХИ вульг., СЛІ́ПИ вульг., СЛІПАКИ́ вульг., СЛІ́ПНІ вульг.; ВИ́РЛА розм. (випуклі, витріщені).
Словник синонімів української мови
-
вирла —
ВИ́РЛА, вирл, мн., розм. Випуклі, витріщені очі. Братові хижі вирла світять… (Вовчок, VI, 1956, 301); Зрівнялось страховище, бликнуло туди-сюди червоними, п’яними вирлами, пройшло, в доброму гуморі, своєю дорогою, нікому не заподіявши лиха (Вас., II, 1959, 342).
Словник української мови в 11 томах