пр., НАВКОЛО, ДОВКОЛА, навкруги, довкруги, округи, ок. довкруж.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
вколо —
вко́ло 1 прислівник незмінювана словникова одиниця рідко вко́ло 2 прийменник незмінювана словникова одиниця рідко
Орфографічний словник української мови
вколо —
присл. і прийм., рідко. Те саме, що навколо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вколо —
ВКО́ЛО, рідко. 1. присл. Те саме, що навко́ло 1. А вколо нікуди ні села, ні двора не видать (І. Франко); Годі! Розвіяні вколо Мрії мої сумовиті... (П. Грабовський); Квіти на сонці зів'яли, Трави вода замулила. Вколо каміння і скали, Пустка, могила... (Б.
Словник української мови у 20 томах
вколо —
див. близько; навколо
Словник синонімів Вусика
вколо —
Вко́ло, присл.-прийм.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вколо —
ВКО́ЛО, присл. і прийм., рідко. Те саме, що навко́ло. А вколо нікуди ні села, ні двора не видать (Фр., XIII, 1954, 404); Годі! Розвіяні вколо Мрії мої сумовиті… (Граб., І, 1959, 368); При місяці білів холодний попілець, чорніло вколо нього пожарище (Л.
Словник української мови в 11 томах