вкочувати —
вко́чувати 1 дієслово недоконаного виду котячи, просувати в середину вко́чувати 2 дієслово недоконаного виду робити рівною поверхню, їздячи котком
Орфографічний словник української мови
вкочувати —
I (укочувати), -ую, -уєш, недок., вкотити (укотити), вкочу, вкотиш, док., перех. 1》 Котячи, просувати всередину, у межі чого-небудь. 2》 розм. Те саме, що в'їжджати I; заїжджати. II див. укочувати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вкочувати —
ВКО́ЧУВАТИ¹ (УКО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКОТИ́ТИ (УКОТИ́ТИ), вкочу́, вко́тиш, док., що і без дод. 1. Котячи, просувати в середину, у межі чого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
вкочувати —
В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док.
Словник синонімів української мови
вкочувати —
ВКО́ЧУВАТИ¹ (УКО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКОТИ́ТИ (УКОТИ́ТИ), вкочу́, вко́тиш, док., перех. 1. Котячи, просувати в середину, у межі чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах