внадливий —
вна́дливий прикметник
Орфографічний словник української мови
внадливий —
(унадливий), -а, -е. Схильний часто заходити, залітати і т. ін. куди-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
внадливий —
ВНА́ДЛИВИЙ (УНА́ДЛИВИЙ), а, е. 1. Схильний часто заходити, залітати і т. ін. куди-небудь; надокучливий. Такі гадки шибалися по Василевій голові і жужжали [дзижчали], немов унадливі мухи (І. Франко); Ніби чує [Іван], як вона розповідає комусь, сміючись, ..
Словник української мови у 20 томах
внадливий —
див. нав'язливий
Словник синонімів Вусика
внадливий —
НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев.
Словник синонімів української мови
внадливий —
ВНА́ДЛИВИЙ (УНА́ДЛИВИЙ), а, е. Схильний часто заходити, залітати і т. ін. куди-небудь. Такі гадки шибалися по Василевій голові і жужжали, немов унадливі мухи (Фр., І, 1955, 146).
Словник української мови в 11 томах