внадливий

вна́дливий

(унадливий), -а, -е.

Схильний часто заходити, залітати і т. ін. куди-небудь.

Значення в інших словниках

1. внадливий — вна́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. внадливий — див. УЛАЗЛИВИЙ, ЧАСТИЙ; унадний.  Словник синонімів Караванського
3. внадливий — ВНА́ДЛИВИЙ (УНА́ДЛИВИЙ), а, е. 1. Схильний часто заходити, залітати і т. ін. куди-небудь; надокучливий. Такі гадки шибалися по Василевій голові і жужжали [дзижчали], немов унадливі мухи (І. Франко); Ніби чує [Іван], як вона розповідає комусь, сміючись, ..  Словник української мови у 20 томах
4. внадливий — див. нав'язливий  Словник синонімів Вусика
5. внадливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев.  Словник синонімів української мови
6. внадливий — ВНА́ДЛИВИЙ (УНА́ДЛИВИЙ), а, е. Схильний часто заходити, залітати і т. ін. куди-небудь. Такі гадки шибалися по Василевій голові і жужжали, немов унадливі мухи (Фр., І, 1955, 146).  Словник української мови в 11 томах