впоряджати —
впоряджа́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
впоряджати —
впоряджатися, впоряджений, впорядженість, впорядження, впоряджено, впорядити, впорядитися, впорядкований, впорядкованість, впорядковано, впорядковний, впорядковувальний, впорядковування, впорядковувати, впорядковуватися, впорядкування, впорядкувати...
Великий тлумачний словник сучасної мови
впоряджати —
ВПОРЯДЖА́ТИ див. упоряджа́ти.
Словник української мови у 20 томах
впоряджати —
ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (проводити певні заходи громадського значення, забезпечувати здійснення чого-небудь); УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, УПОРЯДЖА́ТИ (ВПОРЯДЖА́ТИ) рідше, ЗАРЯ́ДЖУВАТИ діал., НАРЯДЖА́ТИ діал. — Док.
Словник синонімів української мови
впоряджати —
ВПОРЯДЖА́ТИ, ВПОРЯДЖА́ТИСЯ, ВПОРЯ́ДЖЕНИЙ, ВПОРЯ́ДЖЕННЯ, ВПОРЯДИ́ТИ, ВПОРЯДИ́ТИСЯ, ВПОРЯДКО́ВАНИЙ, ВПОРЯДКО́ВУВАННЯ, ВПОРЯДКО́ВУВАТИ, ВПОРЯДКО́ВУВАТИСЯ, ВПОРЯДКУВА́ННЯ, ВПОРЯДКУВА́ТИ, ВПОРЯ́ДНИК, ВПОСЛІ́ДЖЕНИЙ, ВПОСЛІ́ДЖЕНІСТЬ, ВПОСЛІ́ДЖУВАТИ...
Словник української мови в 11 томах