впоряджати

ВПОРЯДЖА́ТИ, ВПОРЯДЖА́ТИСЯ, ВПОРЯ́ДЖЕНИЙ, ВПОРЯ́ДЖЕННЯ, ВПОРЯДИ́ТИ, ВПОРЯДИ́ТИСЯ, ВПОРЯДКО́ВАНИЙ, ВПОРЯДКО́ВУВАННЯ, ВПОРЯДКО́ВУВАТИ, ВПОРЯДКО́ВУВАТИСЯ, ВПОРЯДКУВА́ННЯ, ВПОРЯДКУВА́ТИ, ВПОРЯ́ДНИК, ВПОСЛІ́ДЖЕНИЙ, ВПОСЛІ́ДЖЕНІСТЬ, ВПОСЛІ́ДЖУВАТИ, ВПОСЛІ́ДИТИ, ВПОТІ́ТИ, ВПО́ЮВАТИ, ВПО́ЮВАТИСЯ див. упоряджа́ти, упоряджа́тися і т. д.

Значення в інших словниках

1. впоряджати — впоряджа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. впоряджати — (хату) ОПОРЯДЖАТИ; (баль) ВЛАШТОВУВАТИ, УРЯДЖАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. впоряджати — впоряджатися, впоряджений, впорядженість, впорядження, впоряджено, впорядити, впорядитися, впорядкований, впорядкованість, впорядковано, впорядковний, впорядковувальний, впорядковування, впорядковувати, впорядковуватися, впорядкування, впорядкувати...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. впоряджати — ВПОРЯДЖА́ТИ див. упоряджа́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. впоряджати — ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (проводити певні заходи громадського значення, забезпечувати здійснення чого-небудь); УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, УПОРЯДЖА́ТИ (ВПОРЯДЖА́ТИ) рідше, ЗАРЯ́ДЖУВАТИ діал., НАРЯДЖА́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови