впоряджати

впоряджа́ти

впоряджатися, впоряджений, впорядженість, впорядження, впоряджено, впорядити, впорядитися, впорядкований, впорядкованість, впорядковано, впорядковний, впорядковувальний, впорядковування, впорядковувати, впорядковуватися, впорядкування, впорядкувати, впорядник, впорядницький, впорядниця, впосліджений, впослідженість, впосліджуваний, впосліджувати, впослідити, впотіти, впоювати, впоюватися див. упоряджати, упоряджатися і т. д.

Значення в інших словниках

1. впоряджати — впоряджа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. впоряджати — (хату) ОПОРЯДЖАТИ; (баль) ВЛАШТОВУВАТИ, УРЯДЖАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. впоряджати — ВПОРЯДЖА́ТИ див. упоряджа́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. впоряджати — ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (проводити певні заходи громадського значення, забезпечувати здійснення чого-небудь); УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, УПОРЯДЖА́ТИ (ВПОРЯДЖА́ТИ) рідше, ЗАРЯ́ДЖУВАТИ діал., НАРЯДЖА́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
5. впоряджати — ВПОРЯДЖА́ТИ, ВПОРЯДЖА́ТИСЯ, ВПОРЯ́ДЖЕНИЙ, ВПОРЯ́ДЖЕННЯ, ВПОРЯДИ́ТИ, ВПОРЯДИ́ТИСЯ, ВПОРЯДКО́ВАНИЙ, ВПОРЯДКО́ВУВАННЯ, ВПОРЯДКО́ВУВАТИ, ВПОРЯДКО́ВУВАТИСЯ, ВПОРЯДКУВА́ННЯ, ВПОРЯДКУВА́ТИ, ВПОРЯ́ДНИК, ВПОСЛІ́ДЖЕНИЙ, ВПОСЛІ́ДЖЕНІСТЬ, ВПОСЛІ́ДЖУВАТИ...  Словник української мови в 11 томах