впорядник див. АВТОР; (концерту) організатор, (збірки) редактор. Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках впорядник — впоря́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови впорядник — [ўпор'адниек] = упорядник -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови впорядник — ВПОРЯ́ДНИК див. упоря́дник. Словник української мови у 20 томах