втрачати
Губити, лишатися без, ід. випускати з рук, р. утрачати, погубляти; (силу) позбуватися <�збуватися> чого; (час) марнувати, гайнувати, гаяти; (в ділі) мати збитки <�втрати>, зазнавати збитків <�втрат>.
Практичний словник синонімів української мови