відверто

пр., правдиво, і всі пох. від ВІДВЕРТИЙ; обр. як на духу, від щирого серця, поклавши руку на серце, жм. без брешеш, р. без обиняків; див. ще ЩИРО.

Значення в інших словниках

1. відверто — відве́рто прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. відверто — Присл. до відвертий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відверто — ВІДВЕ́РТО. Присл. до відве́ртий 1, 2. – Я говоритиму з вами відверто й щиро (О. Донченко); Кожен мусить робити доручену справу якнайкраще, тільки тоді можна відверто дивитися людям в очі (Є. Доломан); Ганна Іванівна одверто заздрила тим, хто вміє веселитися (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах
4. відверто — I правдиво, привселюдно, принародно, сердечно, чесно, щиро, щиросердно, щиросердо Фразеологічні синоніми: без бре; без брехні; без обману; від щирого серця; при людях; прямо в очі; у вічі; у вічі дивлячись II див. щиро  Словник синонімів Вусика
5. відверто — ВІДВЕ́РТО (не хитруючи, не лицемірячи), ВІДКРИ́ТО, ЩИ́РО, ПРЯ́МО, ЧЕ́СНО, ЩИРОСЕ́РДНО, ВОЧЕВИ́ДЬ, НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ), НАВПРЯМКИ́ (НАПРЯМКИ́), НАПРЯМЕ́ЦЬ розм., НА́ЧИСТО розм., НАЧИСТОТУ́ розм., НАВПРОШКИ́ розм., В ЛОБ розм.  Словник синонімів української мови
6. відверто — Відве́рто, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. відверто — ВІДВЕ́РТО. Присл. до відве́ртий. — Я говоритиму з вами відверто й щиро (Донч., V, 1957, 515); Ганна Іванівна одверто заздрила тим, хто вміє веселитися (Шовк., Інженери, 1956, 455).  Словник української мови в 11 томах