відданий

ВІРНИЙ, надійний, незрадливий, певний, щирий; пр. ВІДДАНО, (служити) вірою і правдою і п. ф..

Значення в інших словниках

1. відданий — ві́дданий 1 дієприкметник від: відда́ти ві́дданий 2 прикметник вірний, надійний  Орфографічний словник української мови
2. відданий — [в’ід:анией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. відданий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до віддати 1), 2), 4-9). || віддано, безос. присудк. сл. || Який присвятив себе чому-небудь. 2》 прикм. Який, будучи пройнятий симпатією, любов'ю до когось, чогось, відзначається постійністю, вірністю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відданий — ВІ́ДДАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до відда́ти 1–3, 5–10. Це були прицуплені на аркані полонянки, віддані ханові в рабство (Григорій Тютюнник); На тім тижні я вертаю з села в Софію і там буду собі писати і гребтись в дядьковій бібліотеці...  Словник української мови у 20 томах
5. відданий — див. вірний  Словник синонімів Вусика
6. відданий — ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙ рідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М.  Словник синонімів української мови
7. відданий — Ві́дда́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. відданий — ВІ́ДДАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до відда́ти 1, 2, 4-9. Воістину невпізнанна стала прикарпатська земля, навічно віддана справжнім її господарям (Літ. газ., 24.  Словник української мови в 11 томах