відкидати
(вбік) кидати; (волос) відгортати; (голову) закидати; (сумнів) облишати; (від себе) відштовхувати, відчужувати; (наклеп) відхиляти; (теорію) відмовлятися від <�не приймати, не визнавати> чого, нехтувати що, о. викидати за борг; (ворога) відганяти, давати одкоша кому; (рахуючи) віднімати, мінусувати.
Практичний словник синонімів української мови