віднині —
ВІДНИ́НІ, присл. З цього часу, від цієї пори; відтепер. – Наталю знаю я не віднині. Вона добра й гарна людина (О. Кобилянська); [Мазайло:] Серце – це перш за все орган, що передчува і вгадує. Однині вірю йому, а більш нікому в світі. Серйозно кажу! (М.
Словник української мови у 20 томах
віднині —
відни́ні й дові́ку. 1. Ніколи. Співає народна дума: Що та слава Не вмре, не поляже Однині й довіку (Панас Мирний). 2. Назавжди. — Будь,— кажу (чоловікові),— ти проклят однині й довіку (І.
Фразеологічний словник української мови
віднині —
БІ́ЛЬШЕ (ужив. у заперечних конструкціях зі значенням закінчення, припинення певної дії, відсутності або неможливості її в майбутньому), БІЛЬШ рідше, УЖЕ́ (ВЖЕ), ДА́ЛІ, ВІДНИ́НІ (підкреслюється ознака неможливості дії в майбутньому)...
Словник синонімів української мови
віднині —
Відни́ні, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
віднині —
ВІДНИ́НІ, присл. З цього часу, від цієї пори. — Нехай же знов моя коса чорніє, мов жалоба! Я сеї барви не зміню віднині вже до гроба (Л. Укр., І, 1951, 414); — Наталю знаю я не віднині. Вона добра й гарна людина (Коб.
Словник української мови в 11 томах
віднині —
Віднині нар. Отнынѣ, съ этихъ поръ. Слава не вмре, не поляже однині до віка. АД. І. 120.
Словник української мови Грінченка