відповідник —
відпові́дник 1 іменник чоловічого роду те, що відповідає чомусь відпові́дник 2 іменник чоловічого роду, істота про людину
Орфографічний словник української мови
відповідник —
-а, ч., лінгв. Слово однієї мови, що означає таке саме поняття, як і слово іншої мови.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відповідник —
ВІДПОВІ́ДНИК, а, ч. 1. Те, що відповідає чому-небудь; щось рівнозначне, рівноцінне; еквівалент. Диво людської душі, яка моментами голоду так міцно й яскраво допадається дрібниць, що вони, не знані допіру, раптом стають виплеканою в нетрях серця подією...
Словник української мови у 20 томах
відповідник —
ВІДПОВІ́ДНИК, а, ч., лінгв. Слово однієї мови, що означає таке саме поняття, як і слово іншої мови. Іноді словник Грінченка збивається своїм характером на словник тлумачний, не даючи російських відповідників до українських слів (Рильський, III, 1956...
Словник української мови в 11 томах