віяло —
-а, с. 1》 Виготовлений з легкого матеріалу предмет (звичайно у вигляді півкола), яким навівають прохолоду в обличчя під час спеки. 2》 у знач. присл. віялом. У вигляді півкола.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віяло —
ВІ́ЯЛО, а, с. 1. Вигот. з легкого матеріалу предмет (звичайно у вигляді півкола), яким навівають прохолоду в обличчя під час спеки; невелике ручне опахало.
Словник української мови у 20 томах
віяло —
Легкий, складаний, оздоблений предмет, який розгортається півколом, виготовляється з дерев'яних планок, слонової кості, тканини або пір'я; призначений для обвіювання.
Універсальний словник-енциклопедія
віяло —
ВІ́ЯЛО (предмет для обмахування при спеці, духоті), ОПАХА́ЛО, ВАХЛЯ́Р діал. У неї є чудова колекція японських віял (О. Донченко); Він сидить немов камінний ідол під опахалами з барвистих пер (Леся Українка); Одна з пань нервово замахала пальмовим вахлярем (Дніпрова Чайка).
Словник синонімів української мови
віяло —
ВІ́ЯЛО, а, с. 1. Виготовлений з легкого матеріалу предмет (звичайно у вигляді півкола), яким навівають прохолоду в обличчя під час спеки. Так було душно, що аж уночі приходилось умиватись та віялом обмахуватись (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах