глузи —
-ів, мн. (одн. глуз, -у, ч.), розм. Те саме, що глузування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
глузи —
ГЛУ́ЗИ, ів, мн. (одн. глуз, у, ч.), розм. Те саме, що глузува́ння. Утік Башкиренко від своїх колись таких тихих та покірних одрадян, наслухавшись від них глузу та посміхів (Панас Мирний); Обличчя у Мишуні було круглясте, ..
Словник української мови у 20 томах
глузи —
див. жарт; насмішка
Словник синонімів Вусика
глузи —
ГЛУ́ЗИ, ів, мн. (одн. глуз, у, ч.), розм. Те саме, що глузува́ння. Утік Башкиренко від своїх колись таких тихих та покірних одрадян, наслухавшись від них глузу та посміхів (Мирний, IV, 1955, 239); Обличчя у Мишуні було круглясте, ..
Словник української мови в 11 томах
глузи —
Глузи, -зів м. мн. Насмѣшки. Мкр. Н. 36. Остигло й глузи людськії терпіти. Грин. II. 165. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.
Словник української мови Грінченка