голота —
зб. (знижена характеристика представників непривілейованих прошарків суспільства) простолюддя, простонароддя, простота, плебс, (про селян) мужики, хлопи.
Словник синонімів Полюги
голота —
-и, ж. Збірн. до голяк 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
голота —
ГОЛО́ТА, и, ж., збірн. Бідні, убогі люди; біднота, злидарі. Становище Богунового крила було тяжке, бо під його рукою було найбільше пішої голоти, незвиклої до бою (А. Кащенко); Щовесни знімалася криничанська голота на заробітки (О.
Словник української мови у 20 томах
Голота —
Голо́та прізвище
Орфографічний словник української мови
голота —
голота 1. вул., знев. кінь (ст)|| = кінь 2. тюр. лист, записка до сусідньої камери (ст) ◊ голо́ту кида́ти тюр. передавати пошту до сусідньої камери за допомогою шнурка (ст)||голоту пускати ◊ голо́ту пуска́ти = голо́ту кида́ти
Лексикон львівський: поважно і на жарт
голота —
У голоти безліч турботи. Бідняки мають дуже багато різних проблем. У голоти нема що молоти. У бідних немає що їсти.
Приповідки або українсько-народня філософія
голота —
ГОЛО́ТА, и, ж. Збірн. до голя́к 2. Значну частину їх [козаків] становила голота, яка добувала собі засоби для існування наймитуванням (Іст. УРСР, І, 1953, 136); Щовесни знімалася криничанська голота на заробітки (Гончар, Таврія.., 1957, 7).
Словник української мови в 11 томах
голота —
Голота, -ти ж. соб. Толь, бѣдняки. Не йди туди, вражий сину, де голота п'є. Чуб. V. 955. ум. голотонька. Чуб. V. 1016.
Словник української мови Грінченка