голота
ГОЛО́ТА, и, ж., збірн.
Бідні, убогі люди; біднота, злидарі.
Становище Богунового крила було тяжке, бо під його рукою було найбільше пішої голоти, незвиклої до бою (А. Кащенко);
Щовесни знімалася криничанська голота на заробітки (О. Гончар);
Заможні стають ще заможнішими, а голота “доходить до ручки”! (М. Циба).
Словник української мови (СУМ-20)