гордовитість —
гордови́тість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
гордовитість —
-тості, ж. Властивість за знач. гордовитий 1), 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
гордовитість —
ГОРДОВИ́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. гордови́тий 1, 3. В неї блискавкою майнула думка тікати, але природжена гордовитість і почування своєї шаноби вдержало її на місці (І.
Словник української мови у 20 томах
гордовитість —
ГО́РДІСТЬ (почуття особистої гідності, самоповаги), ГО́РДОЩІ, ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́НОР розм., ГОРДИ́НЯ заст., ПИХА́ заст. Коли Вірунька після прохідної вступає на територію заводу.., вона почуває гордість у душі (О. Гончар); Хто гордощі вложив мені у серце?...
Словник синонімів української мови
гордовитість —
ГОРДОВИ́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. гордови́тий 1, 3. Гордовитість, зобиджене самолюбство, кривда в час любові, — все це збурлило його душу до самого дна (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах