гупати —
гу́пати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
гупати —
-аю, -аєш, недок. 1》 Видавати або створювати глухий стук, шум під час ударів, поштовхів, розривів і т. ін. || у (об) що і по чому. З шумом ударяти, бити по чому-небудь. 2》 Важко, з шумом падати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гупати —
див. іти; ходити
Словник синонімів Вусика
гупати —
БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм.
Словник синонімів української мови
гупати —
ГУ́ПАТИ, аю, аєш, недок. 1. Видавати або створювати глухий стук, шум при ударах, поштовхах, розривах і т. ін. По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Мирний, III, 1954, 255); Вже чути, як гупає бубон, приказує гармошка (Ю.
Словник української мови в 11 томах
гупати —
Гупати, -паю, -єш гл. 1) Топать. 2) Ударять, производя глухой звукъ.
Словник української мови Грінченка